Піо Піко був одним з найвидатніших історичних постатей Каліфорнії. Це останній мексиканський губернатор Каліфорнії перед переходом штату під контроль США. Його життя та діяльність стали уособленням турбулентної епохи, позначеної геополітичними змінами, боротьбою за владу та початком нової ери для Каліфорнії. Для мексиканських американців Піо Піко символізує етнічну гордість і втілення гарного життя. Він власним прикладом показав, що люди можуть досягти багато, якщо плідно працюватимуть та будуть бачити свою мету. Також дізнавайтеся про політика, філантропа та банкіра Річарда Фішера. Далі на layes.
Біографія
Піо Піко народився 5 травня 1801 року у Сан-Габріель. Серед його предків були індіанці, африканці, європейці та іспанці. А одним з предків був італійський граф.
Його батьки, Госе Марія Піко та Марія Естакілла Лопес, були метисами і народилися у Мексиці. Вони переїхали до Каліфорнії разом з іншими колоністами під час знаменитої експедиції Анзи у 1775 році. Піко був четвертим з 10 дітей. У родині росли троє хлопчиків і семеро дівчаток. У дитинстві він жив на ранчо, яке було частиною системи іспанських місій. Ця система забезпечувала не лише економічну основу регіону, але й формувала еліту, до якої належала родина Піко.
Йому вдалося прожити активне життя та стати одним з найбагатших людей Каліфорнії. Його знали і поважали земляки з Каліфорнії, а також видатні американські поселенці. Завжди лояльний до інтересів Каліфорнії, він відігравав важливу роль у політичному та економічному житті цього штату протягом більшої частини свого життя.
Політична карʼєра
Все частіше Піко був залучений до політичних зіткнень між централістами та лібералами та ставав на бік лібералів. Вони прагнули напівавтономних відносин з Мексикою. Він став лідером у політиці Каліфорнії та пообіцяв здійснювати жорсткіший контроль над провінцією. Економічна удача супроводжувала розширення політичної могутності Піко у період секуляризації місії у Каліфорнії. Він особисто отримав прибуток як комісіонер та побудував імперію великої рогатої худоби.
Піо Піко почав свою кар’єру у 1820-х роках, коли Каліфорнія була ще під іспанським правлінням, але активно включився у політику вже у період мексиканського володарювання. Піко був частиною мексиканського уряду у період з 1828 року по 1848 рік, поки Каліфорнія не стала частиною Сполучених Штатів. Він присвятив свій час зміні відомчого уряду. Здійснив революційні зміни та виконав бажання багатьох каліфорнійців, які хотіли республіканського правління. Це означало багато зіткнень представників мексиканського уряду у період з 1830 року по 1840 рік. Захоплення політикою призвело до того, що він став губернатором у 1832 та 1845 роках. Протягом свого перебування на посаді він багато чого досяг. Зокрема, перемістив столицю Каліфорнії з Монтерея до Лос-Анджелеса та здійснив секуляризацію місій Каліфорнії. Піко намагався зміцнити економіку регіону через продаж земель, які раніше належали місіям. Це викликало чимало суперечок, адже багато цих земель потрапили до рук заможних людей та позбавило корінне населення традиційних територій.
Під час повстання, яке відбувалося у 1845 році, він замінив призначеного губернатора Мексики. Коли американські війська напали на його батьківщину у 1846 році, Піко прагнув мобілізувати каліфорнійців, але потім поїхав до Мексики, щоб уникнути захоплення та приниження від здачі провінції загарбникам. Вигнанець повернувся з Мексики після закінчення війни, щоб повернути своє ранчо.
У 1846 році, під час Американо-мексиканської війни, Піко намагався організувати оборону Каліфорнії. Однак перевага американських сил призвела до її анексії за договором Гваделупе-Ідальго. Брат Піо Піко, генерал Андрес Піко був одним з підписантів угоди, який у 1848 році офіційно поступився всією мексиканською територією Каліфорнії Сполученим Штатам. Після підписання угоди Піко повернувся до Каліфорнії та став бізнесменом. Він взявся за кілька капіталістичних підприємств для розвитку освіти, банківської справи та муніципалітетів і був обраний до Спільної ради Лос-Анджелеса.
Готель та ранчо Піо Піко
Згодом Піо Піко побудував власний готель “The Pico House”. Це був найкращий і найбільший готель Лос-Анджелеса на той час. Вперше у будівлі на території Каліфорнії душ та вбиральні були всередині кімнат. Крім того, він інвестував у нафтову компанію, яка пізніше стала “Standard Oil Company”.
Згодом він придбав “Rancho Paso de Bartolo Viejo” та використовував його як заміський будинок, щоб уникнути тиску від влади Лос-Анджелеса. На ранчо було 33 кімнати. Тут збиралися сусіди та бізнесмени для відпочинку та обговорення справ. У той час Південна Каліфорнія сильно постраждала від Золотої лихоманки. Десятки тисяч іммігрантів потрібно було нагодувати і ціна на худобу швидко зросла. Велика рогата худоба з ранчо Піо Піко була загнана на північ і його статки почали швидко зростати. Це зробило його одним з найбагатших людей у Каліфорнії. Та через деякий час через погану погоду та неетичні дії інших бізнесменів, які хотіли забрати його активи, Піко втратив все, крім свого ранчо. Піко був схильний до прийняття бізнес-ризиків, багато з яких призвели до фінансових розворотів та інших судових процесів. До 1880-х років економічні статки Піко почали знижуватися через диверсифікацію економіки Каліфорнії, його власні бізнес-помилки та вартість судових витрат. Протягом останніх кількох років свого життя Піко зазнав поглиблення фінансових втрат і до 1891 року зіткнувся зі злиднями.
Піо Піко ніколи не вчився говорити або читати англійською, тому йому було дуже важко спілкуватися з іншими. Це призвело до звʼязку з нечесними американськими діловими партнерами та до втрати майна та статків. У старості він проводив більшу частину свого часу на ранчо. Та у 1892 році у нього забрали будинок. До смерті він залишився з родиною та друзями. Пішов з життя у Лос-Анджелесі у будинку своєї дочки Гоакіни Морено 11 вересня 1894 року.
Влада закликала до знесення сімейного ранчо, але його врятувала Гаррієтт Рассел Стронг, власниця сусіднього ранчо. Завдяки протестам та підтримці членів громади та місцевих організацій вдалося зберегти будівлю. Згодом Стронг доглядала, відновлювала та передала будинок штату Каліфорнія у 1917 році. Після реставрації Гаррієт Рассел Стронг ранчо стало одним з перших державних історичних парків у 1927 році. А через 50 років історичне товариство Віттьєра організувало доцентський комітет у будинку Піо Піко. Комітет проводив екскурсії, досліджував і поступово ремонтував будівлю. Доценти подбали про те, щоб будинок був внесений до Національного реєстру історичних місць. У 1987 році громадський доступ був обмежений через землетрус Whittier Narrows, який пошкодив частину споруди. Починаючи з 2000 року трирічний великий проєкт реконструкції розпочався з відновлення ранчо та його території до їх автентичного стану під час володіння Піо Піко. Великі зусилля були докладені до відтворення фруктових і барвистих садів, як вони були під час життя Піо Піко.
Його ім’я увічнено у назвах парків, шкіл та вулиць у Лос-Анджелесі. Найвідомішим є Pio Pico State Historic Park, де розташований його історичний маєток. Історія Піо Піко – це символ переходу від мексиканської до американської Каліфорнії, свідчення боротьби за ідентичність та місце у новому світі.
