Його називали обережним, а іноді й тихим босом злочинної родини Лос-Анджелеса. Джек Драгна увійшов в історію міста як бос мафії, який міцно та впевнено тримав позиції з 1930-х років і до своєї смерті. Він діяв непомітно, але успішно. Більше про впливову фігуру серед мафії на Західному узбережжі Лос-Анджелеса розповість layes.info.
Юність
Ігнаціо Драгна, відомий всім як Джек Драгна, народився у Корлеоне на Сицілії. Це місце було тісно пов’язане з мафією, тому не дивно, що з юних років Джек познайомився зі злочинним світом. Він перейняв принципи, методи управління, які у майбутньому використав уже в ролі кримінального авторитета.
У 1914 році він переїхав до США, обравши для початку Нью-Йорк. Він пробув у цьому місті недовго, проте швидко усвідомив, що Лос-Анджелес пропонує значно ширші перспективи для його просування у злочинному світі. Розуміння всього цього підштовхнуло Джека Драгну до переїзду. Варто зауважити, що у цей період організована злочинність у Каліфорнії була чимось новим. Саме тому Джек Драгна зумів швидко піднятися у злочинній ієрархії.
Переїзд до Лос-Анджелеса
Після переїзду до Лос-Анджелеса Джек Драгна займався низкою незаконних справ. Наприклад, це було бутлегерство у перші роки його діяльності під час сухого закону, вимагання, організація азартних ігор. Амбіційних злочинців, які мріяли потрапити на вершину, було багато. Досягти цього вдавалося одиницям. Джек Драгна був одним з таких людей. Його вирізняв серед інших босів мафії та кримінальних діячів Західного узбережжя такий набір якостей:
- хитрість та розважливість. Його обачність та розуміння принципів, якими керується мафія, дозволили ефективно орієнтуватися у складному світі організованої злочинності;
- талант до створення союзів, які підсилювали його вплив та зміцнювали позиції злочинної родини Лос-Анджелеса;
- стримане та непублічне лідерство. Це було свідоме рішення. Джек Драгна всіляко уникав уваги громадськості та ЗМІ, віддаючи перевагу скромній присутності та укріпленню прихованого впливу. Саме тому він не настільки відомий, як Аль Капоне, Лакі Лучано та Бенджамін «Багсі» Сігел, які бажали слави та розголосу;
- він цінував уникнення непотрібних зіткнень та конфліктів;
- його лідерство призвело до зростання та впливу злочинної родини Лос-Анджелеса, яку він очолював.
Така стратегія виявилася довготривалою та зробила його ключовим гравцем, впливовою фігурою мафії Лос-Анджелеса з 1930-х років до 1956 року (до смерті).
Лос-Анджелес за правління Джека Драгни
У 1931 році зник безвісти перший бос мафії Лос-Анджелеса, Джозеф Ардіццоне. Колеги зі злочинного світу Західного узбережжя та Комісії з питань мафії у Нью-Йорку підтримали кандидатуру наступника. Джек Драгна став лідером злочинного клану Лос-Анджелеса.
Хочеться більше розповісти про життя Лос-Анджелеса за часів правління Джека Драгни. Загалом злочинне угрупування міста у цей період пережило зростання сили та впливу. Його скромна присутність лише сприяла таємному зміцненню впливу.
Головною стратегією Джека Драгни було об’єднання зі злочинними угрупуваннями задля захисту власних інтересів та розширення впливу за межі Лос-Анджелеса, наприклад, до Лас-Вегасу.
Головним джерелом доходу Драгни було вимагання грошей за «захист» у місцевих букмекерських контор. До того ж він сам був головним незаконним оператором азартних ігор у місті. Якщо проаналізувати, то лідер злочинного синдикату Лос-Анджелеса мав й інші види бізнесу: операції з азартними іграми (гральні судна за межами територіальних вод), контроль над профспілками, вимагання (ракетірінг).
Труднощі
Попри низку перемог у злочинному світі, лідер Джек Драгна зіштовхнувся з певними труднощами. Серед помітних конфліктів став прихід до Лос-Анджелеса Бенджаміна «Багсі» Сігела, який мав зв’язки з нью-йоркською мафією. Він поставив під сумнів лідерство Джека Драгни. Їх підхід кардинально відрізнявся, адже Драгна прагнув бути у тіні, а «Багсі» застосовував сміливі стратегії та вів показовий спосіб життя.
Цей конфлікт досягнув апогею після вбивства Бенджаміна «Багсі» Сігела у 1947 році. Історики, які досліджували це питання, зазначали, що Джек Драгна цілком може бути пов’язаним з плануванням нападу та вбивством головного конкурента.
Варто озвучити ще одну думку, яка належить історику мафії та біографу Джека Драгни, його правнуку Дж. Майклу Ніотті. Він зазначав, що Джек Драгна та Бен Сігел були насправді діловими партнерами. Аналіз інформаційних повідомлень, прослуховувань телефонних розмов, знайдених у федеральних файлах, не вказав на жодні ознаки ворожнечі чи конфлікту. Натомість Джек Драгна вихваляв Бена, а кожний керував на своєї території: у Бена це був Лас-Вегас, а у Джека – Південна Каліфорнія.
Тиск правоохоронних органів
Злочинна родина Лос-Анджелеса у 1950-х роках відчувала певний спад. Більшою мірою це пояснювалося збільшенням тиску з боку правоохоронних органів. Під час керівництва Джека Драгни відбулися слухання Кефовера, розпочалася серія сенатських розслідувань щодо організованої злочинності. Все це привернуло увагу до мафіозної діяльності у Лос-Анджелесі.
Попри стратегію Джека Драгни, йому все одно не вдалося залишитися непоміченим. Всі події підкріплювалися також додатковими труднощами. Йдеться про внутрішній розбрат. Фракція у його групі стала висловлювати невдоволення щодо тактики, вагання стосовно агресивної експансії. Вони прагнули більшої влади. Разом з посиленою увагою правоохоронних органів все це сприяло послабленню позицій Джека Драгни.
Особисте життя
30 квітня 1922 року Джек Драгна у Лос-Анджелесі одружився з Франческою «Френсіс» Ріццотто. Вона з родиною є уродженцями Корлеоне. Цікавим є й те, що Джек Драгна та Франческа є троюрідними братом і сестрою. На момент одруження чоловіку було 30 років, а дівчині – 20 років. У подружжя було двоє дітей: Френк Пол (1924) та Анна Розалі (1926). Відомо, що Френк Пол Драгна закінчив Університет Південної Каліфорнії, а згодом став ветераном Другої світової війни. Під час воєнних дій він втратив око та отримав прізвисько «Одноокий».
Смерть дружини Френсіс у 1953 році стала важким ударом; він значною мірою втратив інтерес до управління злочинним кланом, віддавшись новій пристрасті – жінкам.
Занепад злочинного синдикату
1953 році федеральний уряд наказав депортувати Джека Драгну на Сицилію, але ще у 1952 році він порушив імміграційне законодавство. Він незаконно в’їхав до США після триденного перебування в Мексиці. У 1956 році лідер злочинного синдикату переніс серцевий напад та помер. До того моменту він продовжував жити у Каліфорнії та оскаржувати наказ про депортацію. У цей час злочинний клан Лос-Анджелеса не міг знайти лідера. Смерть Джека Драгни завершила його 25-річне правління, а остаточний занепад припав на період його наступників, коли посилився тиск ФБР та внутрішні конфлікти. Його поховали на кладовищі Голгофа у Східному Лос-Анджелесі в Каліфорнії.
Тож, Джек Драгна увійшов у злочинну історію Лос-Анджелеса, як ефективний та тихий лідер. Його обережність, хитрість та дипломатичність забезпечили тривалу стабільність кримінальній організації. Він також увійшов в історію як перший бос клану Лос-Анджелеса, офіційно визнаний Комісією Лучано. Це забезпечило його легітимність як єдиного боса мафії на Західному узбережжі та сприяло тривалому миру з іншими кланами.
Вплив Джека Драгни на мафію у Лос-Анджелесі залишається незаперечним та зміцнює його місце як визначного персонажа в історії американської мафії.
