У Лос-Анджелесі десятиліттями оспівується містика організованої злочинності. Образ мафіозі у кіноіндустрії Голлівуду часто романтизується. Достатньо пригадати «Хрещеного батька» та «Славних хлопців», у яких мафіозі – це чоловіки з власним кодексом честі, які живуть за межею закону. За лаштунками кінематографічної ілюзії лежить менш гламурна реальність. Більше про злочинну родину Лос-Анджелеса, яку називали також «мафія Мікі Мауса», розповість layes.info.
Кривава історія мафії Лос-Анджелеса
Мафія Лос-Анджелеса не була настільки популярною, як колеги з Нью-Йорка чи Чикаго, однак вона все одно існувала. Злочинне угрупування почало розширюватися та згодом проникло до Голлівуду. Відомо, що це допомогло розвитку та розквіту Лас-Вегаса та водночас тероризувало Західне узбережжя протягом наступних десятиліть.
Злочинний синдикат Лос-Анджелеса діяв поступово, непомітно поширюючи зону свого впливу. Спочатку клан проник у голлівудську кіноіндустрію, а далі почалося тісне спілкування з корумпованими чиновними каліфорнійського уряду. Таких осіб на той час було чимало.
Пік розквіту синдикату припадав на 1940-1950-ті роки. Це був час правління боса мафії Джека Драгни. Саме він вивів мафію Лос-Анджелеса на національну арену. Джек Драгна (Jack Dragna) став єдиним босом на захід від Чикаго, який отримав місце у Комісії. Однак після його смерті вплив злочинної родини Лос-Анджелеса почав стрімко зменшуватися.
Витоки та ранні кримінальні конфлікти
Рання історія мафії Лос-Анджелеса пов’язана з групою італо-американців, які жили у міста та мали кримінальні зв’язки з «Чорною рукою» та іншими вуличними бандами. У той час найпершими членами організованої злочинності були такі діячі родини Матранга: Росаріо «Сем», Сальваторе, «Пітер», Антоніо «Тоні».
У 1906 році Джозеф Ардіццоне (Joseph Ardizzone), лідер «Чорної руки» та Джордж Майсано, член банди «Матранга», посварилися та попросили Джозефа Кучча (Joseph Cuccia) стати посередником. Злочинець виявився зацікавленою особою, адже був родичем Ардіццоне, відповідно, став на його бік. Після багатьох погроз Джозеф Ардіццоне вбив Джорджа Майсано та втік у 1906 році. Він був першим босом злочинної родини Лос-Анджелеса. Після його таємничого зникнення та пошуків виникло багато теорій щодо його долі.
А далі посередника Джозеффа Кучча вистежив член родини Матранга та вбив. Родина закріпила за собою звання лідерів організованої злочинності Лос-Анджелеса. Надалі вони вели переговори та відкрито співпрацювали з поліцією міста. Вони надавали правоохоронним органам інформацію про своїх суперників. Це була взаємовигідна угода.
У 1914 році втікач повернувся до Лос-Анджелеса. Його виправдали у вбивстві через брак доказів та відсутність свідків. Якщо вони й були, то все одно відмовлялися свідчити, турбуючись за своє життя та безпеку. Попри те, що його не було, Джозеф Ардіццоне відновив своє становище, а заодно й продовжив ворожнечу з родиною Матранга.
Команда Ардіццоне почала зростати з настанням сухого закону, адже вони почали займатися бутлегерством, а ще азартними іграми та вимаганнями. Зворотна доля очікувала на родину Матранга.
Ера Джека Драгни. Розквіт керування та впливу
У 1920 році Віто Ді Джорджо прибув до Лос-Анджелеса. Йому ненадовго вдалося встановити порядок у злочинній родині Лос-Анджелеса. Його перебування на посаді було коротким, адже через два роки після приїзду чоловіка вбили. Наступником став Розаріо ДеСімоне.
У цей час Джозеф Ардіццоне об’єднується з Джеком Драгною.
Цікаво, що Ардіццоне у свій час став беззаперечним лідером злочинності у Лос-Анджелесі. Він створив Італійську захисну лігу. Президентом цієї організації став Джек Драгна, віцепрезидентом – Ардіццоне, а Джозеф Педротті (Joseph Pedrotti) – сенатором штату Каліфорнія. Ця організація мала політичні та соціальні мотиви, Італійська захисна ліга була опорою для злочинної родини.
Згодом Ардіццоне знову таємниче зникає. Він їхав до двоюрідного брата в Етіванді у Каліфорнії, але до місця призначення так і не дістався.
Як вже зазначалося, період розквіту Лос-Анджелеської мафії припадає якраз на період правління Джека Драгни. Його навіть називали «Капоне Лос-Анджелеса», порівнюючи з домінуванням Аль Капоне у Чикаго. Він вигадав свій особливий спосіб вимагання. Якщо інші мафіозі просто погрожували заподіяти шкоду бізнесу за невиплату данини, мафія Драгни вигадала дещо інше. Бос мафії підсилав людей, щоб вони погрожували власникам бізнесу. Після цього ці ж люди платили Драгні за захист, не знаючи, що насправді захищаються від самого лідера злочинної родини. Це був хитрий, навіть зухвалий план, який працював. Однак навіть такий підхід не допоміг контролювати 100% незалежних гральних рекетів.
Занепад. Падіння мафії
Джека Драгну спочатку замінив Френк ДеСімоне (DeSimone), колишній адвокат. Він зарекомендував себе як невмілий лідер, якому не вдалося втримати членів злочинної родини Лос-Анджелеса під контролем. Варто нагадати, що у цей період начальник поліції міста Вільям Г. Паркер почав боротьбу з організованою злочинністю. Була створена для цих цілей спеціальна група під назвою «Загін гангстерів».
З моменту смерті Джека Драгни не пройшло й 10 років, як практично вся мафія покинула місто. Наприклад, «Красунчик Джонні» Розеллі, «Джиммі Ласка», а згодом й інші члени клану Лос-Анджелеса почали поступово покидати місто. Каліфорнійське відділення мафії намагалося повернути колишні висоти, однак невдало.
Варто зауважити, що публічний імідж ДеСімоне погіршувався, а його діяльність злила членів нью-йоркської мафії. Він залишався при владі протягом 11 років, до смерті у 1967 році.
Наступником став Нік Ліката, далі Домінік Бруклієр та Пітер Мілано. Фратіанно став інформатором та здав колишніх членів злочинної родини синдикату Лос-Анджелеса. Правоохоронні органи отримали найбільше інформації про діяльність мафії, ніж коли-небудь до цього (понад 6600 годин таємно записаних розмов).
Навіть з врахуванням цього Пітер Мілано продовжував тримати мафію міста. Відомо, що він володів компанією з продажу торговельних автоматів у долині Сан-Фернандо. Його останньою прибутковою ідеєю на посаді лідера мафії була пропозиція організовувати туристичні поїздки між Сан-Дієго та Лас-Вегасом. Згідно зі свідченнями слідчих, Пітер Мілано не давав зобов’язань. Він зазначав, що угода вдасться або не вдасться.
Як вже зазначалося, злочинну родину Лос-Анджелеса називали певний час мафією Мікі Мауса. Таку назву угрупування дав колишній начальник поліції міста Деріл Гейтс.
Сучасна доля мафії
До 1990-х років у мафії Лос-Анджелеса нараховувалося всього 20 офіційних членів. Це свідчило лише про одне – золоті роки каліфорнійського злочинного клану вже давно минули, залишилися лише згадки. Після смерті Пітера Мілано, якого вважали офіційним босом злочинної родини, деякі члени клану покинули штат, а інші померли від старості. Молоді члени не змогли замінити лідера.
У 2012 році Томмазо «Томмі» Гамбіно, магнат просеко з Лос-Анджелеса разом зі своїм сином Росаріо Гамбіно очолили злочинну родину міста. Доля наступників була очікуваною та без щасливого фіналу.
Тож, якою є історія каліфорнійських мафіозі? Як бачимо, це не епос про кодекс честі та родину, а історія про вимагання, насильство, зраду та жадібність. Сувора правда про злочинну родину Лос-Анджелеса разюче відрізняється від романтизованої картинки Голлівуду.
