Багато хто вважає конгресвумен Максін Вотерс однією з найвпливовіших жінок в американській політиці 21 століття. Вона здобула репутацію безстрашної, сміливої та відвертої захисниці жінок, дітей, кольорових людей та бідних верств населення. Детальніше на layes.info.
Конгресвумен Вотерс увійшла в історію як перша жінка й перша афроамериканська голова Комітету з фінансових послуг Палати представників США. Вона є членкинею демократичного керівництва Конгресу США, конгресвумен Вотерс є членкинею Керівного та політичного комітету, та є співголовою двопартійної цільової групи Конгресу з хвороби Альцгеймера. Вона також є членкинею прогресивного кокусу Конгресу, а також членкинею й головою Чорного кокусу Конгресу. Дізнавайтесь більше про Стіва Дейнса та його політичну діяльність.
Біографія
Максін Вотерс народилася в Сент-Луїсі, штат Міссурі. Вона стала пʼятою з 13 дітей. Їх виховувала лише мати. Тож Максін почала працювати у віці 13 років на фабриках та в різних ресторанах. Після переїзду до Лос-Анджелеса вона працювала на швейних фабриках та в телефонній компанії. Вона навчалась у Каліфорнійському державному університеті в Лос-Анджелесі, де здобула ступінь бакалавра мистецтв. Максін розпочала свою карʼєру на державній службі як вчителька та координаторка волонтерів у програмі “Head Start”.
Максін Вотерс одружена з Сідні Вільямсом, колишнім послом США у Співдружності Багамських островів. Вона є матірʼю двох дорослих дітей – Едварда та Карен, і має двох онуків.
Початок політичної карʼєри
Після громадянських заворушень у Лос-Анджелесі в 1992 році конгресвумен Вотерс зіткнулася з національними ЗМІ та громадськістю, щоб змінити безнадійність і відчай у містах по всій Америці. Протягом багатьох років вона привозила урядовців та політиків до свого південно-центрального округу Лос-Анджелеса, щоб отримати все більшу кількість необхідних ресурсів. Серед них були президент Клінтон, віцепрезидент Ел Гор, секретарі житлового та міського розвитку Генрі Сіснерос та Ендрю Куомо, а також Алан Грінспен, голова Федеральної резервної системи. Після заворушень вона заснувала “Community Build” – проєкт реконструкції міста на низовому рівні.
У той час Максін Вотерс використала свою майстерність для формування державної політики та доставки товарів: 10 мільярдів доларів для 108-ми кредитних гарантій містам для розвитку економіки та інфраструктури, житла та розширення малого бізнесу. Також асигнування 50 мільйонів доларів на програму “Youth Fair Chance”, яка створила інтенсивну програму навчання робітничим та життєвим навичкам для некваліфікованої, безробітної молоді. Стала частиною плану з розширення полегшення боргу США для Африки та інших країн, що розвиваються. А також брала участь у створенні “Центру для жінок-ветеранів”.
Законодавче керівництво
Протягом більш ніж 40 років державної служби Максін Вотерс була передовій політики США, вирішуючи складні і часто суперечливі питання. Вона поєднала свою сильну законодавчу та державну політичну хватку у діяльності Демократичної партії з незвичайною здатністю займатися організацією на низовому рівні.
До свого обрання до Палати представників у 1990 році конгресвумен Вотерс вже привернула національну увагу своїм політичним стилем. Протягом 14 років в Асамблеї штату Каліфорнія вона піднялася на потужну посаду голови Демократичного кокусу. Вона була відповідальна за деякі з найсміливіших законодавчих актів, які коли-небудь бачила Каліфорнія: найбільше відчуження державних пенсійних фондів з Південної Африки, знакове законодавство про позитивні дії, першу в країні загальнодержавну навчальну програму запобігання жорстокому поводженню з дітьми, заборону поліцейських пошуків ненасильницьких проступків та введення першого в країні закону про закриття заводів. Як лідерка національної Демократичної партії, конгресвумен Вотерс вже давно дуже помітна в політиці Демократичної партії і працювала в Демократичному національному комітеті (ДНК) з 1980 року. Вона була ключовою лідеркою у пʼяти президентських кампаніях: сенатора Едварда Кеннеді (1980), Джессі Джексон (у 1984 та 1988 роках) та президента Білла Клінтона (у 1992 та 1996 роках). У 2001 році вона зіграла важливу роль у створенні Національного інституту розвитку та прав голосу DNC та призначенні мера Мейнарда Джексона його головою.
Політичний напрямок
Представниця Вотерс продовжує бути активною лідеркою в широкій коаліції житлових громад, екологічних активістів та виборних посадових осіб, які агресивно виступають за помʼякшення шкідливих наслідків плану розширення міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса (LAX). Крім того, вона продовжує ініціативи щодо збереження унікальних екологічних якостей водно-болотних угідь та обривів “Ballona”, скарбів її округу.
Вона є співзасновницею “Black Women’s Forum”. Це некомерційна організація з понад 1200 афроамериканських жінок у районі Лос-Анджелеса. У середині 80-х років минулого століття вона також заснувала “Project Build”, працюючи з молоддю в житлових комплексах Лос-Анджелеса над навчанням та працевлаштуванням.
Коли вона зустрічається з такими проблемами, як бідність, економічний розвиток, рівна справедливість відповідно до закону та інші питання, що стосуються кольорових людей, жінок, дітей та бідних людей, Вотерс має широку підтримку з боку різних громад по всій країні.
Допомога країнам Африки
Протягом усієї своєї карʼєри конгресвумен Вотерс була прихильницею міжнародного миру, справедливості та прав людини. До свого обрання до Конгресу вона була лідеркою руху за припинення апартеїду та становлення демократії в Південній Африці. Вона виступила проти державного перевороту на Гаїті у 2004 році, який скинув демократично обраний уряд Жана-Бертрана Арістіда на Гаїті та захищає права політичних вʼязнів у вʼязницях Гаїті. Вона очолює зусилля Конгресу щодо скасування боргів, які бідні країни Африки та Латинської Америки зобовʼязані виплатити багатим установам, таким як Світовий банк та звільнити бідні країни від тягаря міжнародних боргів.
Конгресвумен Вотерс є засновницею і колишньою головою Конгресу “Поза Іраком”. Сформований у червні 2005 року Кокус Конгресу “З Іраку” був створений, щоб принести до Конгресу тривалу дискусію про війну в Іраку та виправдання Адміністрацією рішення піти на війну, щоб закликати якомога швидше повернути військовослужбовців США до своїх сімей.
Розширення доступу до медичних послуг є ще одним із пріоритетів конгресвумен Вотерс. Вона очолила розробку Ініціативи щодо СНІДу меншин у 1998 році для вирішення тривожного поширення ВІЛ/СНІДу серед афроамериканців, латиноамериканців та інших меншин. Під її лідерством, фінансування Ініціативи щодо СНІДу меншин збільшилося з початкових бюджетів у 156 мільйонів доларів США у 1999 фінансовому році до приблизно 400 мільйонів доларів. Вона також є автором законодавства щодо розширення медичних послуг для пацієнтів з діабетом, раком та хворобою Альцгеймера.
Конгресвумен Вотерс очолила зусилля Конгресу щодо помʼякшення викупу та утримання американських сімей у своїх будинках під час житлової та економічної кризи, зокрема через її роль голови Підкомітету з питань житла та громадських можливостей. Вона є авторкою Програми стабілізації сусідства, яка надає гранти штатам, місцевим органам влади та некомерційним організаціям для боротьби з викупом, залишенням будинків, а також для відновлення районів. Завдяки двом вливанням коштів конгресвумен змогла забезпечити 6 мільярдів доларів для реалізації програми.
Підтримка виборців
Афроамериканські підприємці хвалять її за роботу з розширення можливостей контрактів та закупівель та зміцнення бізнесу. Активна в жіночому русі, конгресвумен Вотерс надала заохочення та фінансову підтримку жінкам, які шукають роботу на державних посадах.
Багато молодих людей, в тому числі в музичній спільноті хіп-хопу, хвалять її за підтримку та розуміння молоді та їх зусиль щодо самовираження. Одним зі свідчень її роботи є Центр підготовки до працевлаштування Максін Вотерс. Це багатомільйонний кампус, що надає освіту та можливості працевлаштування жителям району Воттс.
Максін Вотерс була обрана в листопаді 2020 року на її шістнадцятий термін у Палаті представників США. Тоді на виборах вона здобула понад 70% голосів у 43-му окрузі Конгресу Каліфорнії. Конгресвумен Вотерс представляє значну частину Південного Лос-Анджелеса, включаючи громади Вестчестер, Плайя-дель-Рей та Воттс, а також неінкорпоровані райони округу Лос-Анджелес, що складаються з Леннокса, Західних Афін, Західного Карсона, Харбор-Шлюзу та Ель-Каміно. 43-й округ також включає різноманітні міста Гардена, Хоторн, Інглвуд, Лоундейл, Ломіта та Торранс.
Джерела: