Це базовий табір військовополонених часів Другої світової війни. Табір мав таку назву, тому що знаходився у місті Ламонт, переписному місці в окрузі Керн, штату Каліфорнія. Більше про його історію розповість layes.
Історія табору Ламонт
Цей табір створили 2 грудня 1944 року Міністерством сільського господарства США. Таким чином, Військове міністерство США передало на потреби армії 16 акрів землі.
У таборі військовополонених було все необхідне для проживання:
- житло. Це буди намети чи бараки, розраховані на велику кількість людей;
- їдальня, де військовополонені харчувалися;
- огорожа. Матеріалом для її виготовлення слугував колючий дріт, наприклад, як засіб запобігання втеч;
- сторожові вежі, які використовувалися для спостереження за територією табору;
- прожектори, які забезпечували освітлення території у темний час доби.
Цей опис був типовим для таборів військовополонених тих часів. Загалом, можна зробити висновок про те, що табір Ламонт був організованою структурою, призначеною для утримання великої кількості людей в обмеженому просторі. Збереглися фото, зроблені у 1945 році, на яких видно німецьких військовополонених у таборі Ламонт.
Прибуття в’язнів
У 1944 році до Кемп-Ламонту з Кемп-Кук почали прибували японські та німецькі в’язні. У місцевому виданні, Каліфорнійському Бейкерсфілді, збереглися статті, де зазначалося, що німці прибувають на допомогу зі збору врожаю.
У 1945 році кількість військовополонених збільшилася, додалися японці та німці з Кемп Маккой у Вісконсині, з Кемп Кларінда в Айові.
Ті військовополонені, яких не вважали небезпечними, могли добровільно обробляти посіви в обмін на купони. Отримані таким способом купони потім можна було обміняти у таборі.
Загалом, військовополонені могли працювати на бавовняних фермах, мали змогу збирати врожай. Їх праця допомагала заповнити прогалину у недостатній робочій силі, яка була викликана військовим призовом.
Робота військовополонених була чітко організована. Їх щоденно вивозили на поле для роботи автобусами чи вантажівками. Загалом, у таборі Ламонт до 1944-початку 1945 року розміщувалося 4494 німецьких і японських військовополонених.
Головні складові табору військовополонених Ламонт
- Військовополонені були позбавлені свободи вільного пересування.
- Для табору Ламонт, як і для інших таборів військовополонених тих часів, були притаманні жорсткі умови. Передбачався повний контроль та ізоляція від зовнішнього світу. Не всі могли витримати це. Відомо про випадок, коли німецький військовополонений повісився у каліфорнійському таборі. Збереглися статті місцевих видань, де зазначалося, що це сталося на початку лютого 1945 року.
- Чіткий режим та наполеглива праця. Військовополонені не могли нічим не займатися, вони працювали на користь США.
Допоміжні табори
Табір військовополонених Ламонт керував ще декількома допоміжними таборами. Наприклад, Ранчо Босвелл, яке відкрилося у грудні 1944 року в індустріальному парку міста Коркоран. Це був Коркоранський (в історичних джерелах вживалася також назва Лейкендський) табір військовополонених.
Відомо, що цукровий завод Pacific Sugar Corporation став табором у Коркорані. Це була чотириповерхова будівля, побудована ще до Першої світової війни. В історичних джерелах відсутня інформація про точну дату будівництва.
Спочатку будівлю придбав власник ранчо Елмер К. фон Глан у червні 1944 року для мексиканських робітників. Через урядові обмеження, які стосувалися громадян Мексики, їм не можна було перебувати у той час у районі Центральної Каліфорнії. Альтернативою для нового власника став контракт з армією щодо роботи для військовополонених. Тож, колишній цукровий завод відремонтували та назвали «Casa Grande Labor Hotel». 14 травня 1945 року заклад відкрив двері для німецьких військовополонених, та міг вмістити 700 чоловік.
У цьому таборі в’язні збирали бавовну, фрукти для тваринників цього району. Вже 5 жовтня 1945 року табір дезактивували, передали Службовому командному підрозділу 1908 для тимчасового використання для організації японського табору для військовополонених.
3 січня 1946 року знову було відновлено табір для німецьких військовополонених, а 15 лютого 1946 року – його востаннє деактивували.
Все майно, яке залишилося на території табору, було повернуто у приватне користування власника – Елмера К. фон Глана.
Що сталося із землею табору Ламонт?
Землю табору Ламонт після закінчення війни було повернуто Міністерству сільського господарства США. Відомо, що у будівлі цукрової фабрики стала працювати керамічна фабрика. Ще на початку 1990-х років провели дослідження ґрунт на складі керамічної фабрики під назвою Hang`em High Pottery Factory. Потім будівлю придбала компанія Homac Companies/CDR.
Було виявлено забруднення ґрунту через хімікати, які використовувалися у процесі глазурування кераміки. Забруднений ґрунт було вилучено та перевезено за межі до сміттєзвалища.
Нині про місця, де колись знаходилися каліфорнійські табори військовополонених, нагадує хіба що декілька фундаментів.