Одна з найвидатніших жінок в історії ВПС США та NASA. Її кар’єра охоплює не лише службу у Збройних силах, а й п’ять космічних польотів, включно з рекордним на той час перебуванням у відкритому космосі. Вона стала символом наполегливості, інтелекту та сили жінки у традиційно чоловічих сферах — військовій та космічній. Дізнайтеся більше про життя Франсіско Карлоса “Френк” Рубіо, – полковника-лейтенанта армії США. Далі на layes.
Біографія
Сьюзен Гелмс народилася 26 лютого 1958 року у місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, але виросла у Портленді, штат Орегон. Ще з дитинства вона проявляла великий інтерес до науки, техніки та польотів, мріючи про небо і далекий космос. Її зацікавлення технікою підтримувала родина, особливо батько, який заохочував доньку ставити амбітні цілі. У 1980 році Сьюзен завершила навчання у Військово-повітряній академії США у Колорадо-Спрінґс, здобувши ступінь бакалавра наук з аерокосмічної техніки. Навчання в академії було суворим і конкурентним, але Гелмс виділялася серед курсантів своїм розумом, дисципліною та рішучістю. Після цього вона продовжила освіту у Стенфордському університеті, де у 1985 році здобула ступінь магістра з аеронавтики та астронавтики — ще один крок до її мрії про космос.
Службу у Військово-повітряних силах Гелмс розпочала як інженер у секторі досліджень та розробок, зосередившись на системах озброєння. Вона працювала над проєктами, пов’язаними з удосконаленням авіаційних та балістичних технологій, зокрема у сфері керованих ракет та інтеграції бойових систем. Її технічна компетентність, аналітичне мислення та вміння працювати у міждисциплінарних командах привернули увагу командування.
У 1980-х роках вона працювала у Центрі озброєння ВПС США на авіабазі Еглін, штат Флорида, де брала участь у випробуваннях передових систем повітряного бою. Згодом була переведена до Космічного та ракетного центру ВПС на авіабазі Ванденберг у Каліфорнії. Там вона займалася аналізом траєкторій ракет, контролем за запуском супутників і моделюванням космічних операцій — знання, які пізніше стали критично важливими в її кар’єрі астронавта. Сьюзен Гелмс пройшла шлях від рядового інженера до ключового фахівця у галузі військових космічних систем. Її робота не лише сприяла зміцненню обороноздатності США, а й відкрила їй двері до одного з найелітніших технічних колективів світу — NASA.
Шлях до NASA
У 1990 році Сьюзен Гелмс була відібрана до NASA як кандидатка в астронавти — серед понад двох тисяч претендентів з усього світу. Вона стала частиною 13-го набору астронавтів агентства (NASA Group 13), відомого як “The Hairballs” — неофіційна назва групи, яка зібрала фахівців з найрізноманітніших галузей: пілотів, інженерів, учених та лікарів. Серед 23 відібраних кандидатів лише кілька були жінками, і Гелмс одразу виділилася завдяки поєднанню військового досвіду, технічної освіти та аналітичного мислення. Після двох років інтенсивної підготовки, що включала тренування у невагомості, вивчення систем шатлів, медичну та психологічну підготовку, Сьюзен Гелмс здобула кваліфікацію астронавта. Вона спеціалізувалася на роботі з роботизованими системами, а також на проведенні наукових експериментів у мікрогравітації.
Свій перший космічний політ вона здійснила у січні 1993 року на борту космічного шатла Endeavour (місія STS-54). Метою польоту було розгортання супутника зв’язку TDRS-F та проведення наукових експериментів. У цій місії Гелмс виконувала функції фахівця польоту, демонструючи високу точність та технічну обізнаність у керуванні обладнанням. Загалом Сьюзен Гелмс здійснила п’ять польотів у космос, провівши понад 211 діб на орбіті. Її польоти включали місії:
- STS-54 (1993) – перший політ на шатлі Endeavour;
- STS-64 (1994) – експерименти з новітніми лазерними системами та випробування маневрувального ранця SAFER;
- STS-78 (1996) – політ на Columbia, під час якого проводились медико-біологічні дослідження у рамках місії Life and Microgravity Spacelab;
- STS-101 (2000) – політ до Міжнародної космічної станції для її ремонту і дозаправлення;
- Експедиція-2 (2001) – довготривале перебування на МКС у складі другого постійного екіпажу.
Саме під час експедиції-2 Сьюзен Гелмс увійшла до історії, взявши участь у найтривалішому на той час виході у відкритий космос разом з астронавтом Джеймсом Воссом. Їхній вихід тривав 8 годин 56 хвилин і був присвячений технічному обслуговуванню і модернізації систем станції. Цей рекорд залишався неперевершеним протягом кількох років. У космосі вона також відповідала за проведення десятків наукових експериментів, зокрема з фізіології, біології, матеріалознавства та рідинної динаміки. Її робота допомогла закласти наукову базу для подальших досліджень в умовах тривалої мікрогравітації.
Повернення до ВПС
Після завершення активної діяльності у NASA у 2002 році Сьюзен Гелмс повернулася до лав Військово-повітряних сил США, де продовжила кар’єру вже на вищому командному рівні. Її унікальний досвід — як військової інженерки, астронавтки та керівниці технічних програм — зробив її цінною фахівчинею для стрімко зростального напряму військових космічних технологій. Протягом наступних років вона займала ключові посади у структурах, відповідальних за розробку, тестування та застосування космічних систем оборони США. Зокрема, була призначена командувачем Центру космічних і ракетних випробувань ВПС США на авіабазі Ванденберг у Каліфорнії. Під її керівництвом проводилися випробування супутників, ракет-носіїв, навігаційних систем і компонентів протиракетної оборони. Пізніше Гелмс стала заступницею командувача Космічного командування ВПС США (Air Force Space Command), що координувало операції зі спостереження за космічним простором, супутникового зв’язку, навігації та попередження про ракетні запуски. У цій ролі вона відповідала за стратегічне планування та модернізацію космічної інфраструктури Сполучених Штатів.
У 2006 році Сьюзен Гелмс була підвищена до звання бригадного генерала — одного з найвищих рангів у Збройних силах США. Це зробило її не лише символом успішної інтеграції жінок у військове командування, але й першою жінкою-астронавткою, яка досягла такого рангу в американських ВПС.
У 2011 році її кандидатура була запропонована на посаду віцекомандувача Стратегічного командування США (USSTRATCOM), однак у 2013 році її призначення було викликане внаслідок затяжного політичного конфлікту у Сенаті, пов’язаного з технічними та процедурними розбіжностями — не з її особистими або професійними якостями. Після цього інциденту вона подала у відставку з активної військової служби, але продовжила брати участь у консультаційній та дорадчій роботі у сфері аерокосмічної безпеки.
Протягом своєї військової кар’єри Сьюзен Гелмс отримала низку високих відзнак, зокрема:
- Легіон заслуг (Legion of Merit);
- Медаль “За відмінну службу” (Defense Superior Service Medal);
- Медаль за заслуги перед ВПС США (Air Force Meritorious Service Medal);
- численні нагороди від інженерних та наукових спільнот США.
Спадщина
Сьюзен Гелмс не лише стала прикладом для жінок у військовій сфері, а й увійшла до історії як астронавтка, яка розширила уявлення про можливості людини у космосі. Вона — приклад поєднання інженерного таланту, військової дисципліни та людської витримки. Її історія — це не лише історія особистих досягнень, а й доказ того, що наполегливість та професіоналізм не мають гендерних меж. Її ім’я вписане золотими літерами до історії не лише ВПС США і NASA, а й у загальний список піонерів людства, які прокладали шлях до зірок.
Також дізнавайтеся більше про жахливу авіакатастрофу над Серрітосом.
